Золота осінь.
(заняття з
малювання нетрадиційними техніками у старшій групі)
Творчі завдання:
викликати у дітей бажання емоційно сприймати твори мистецтва, вчити уважно
розглядати твір живопису, помічати основні засоби передачі виразності образу
художником. Вчити дітей слухати і відчувати музику, передавати характер музики
у рухах, міміці. Продовжувати вчити створювати
художній образ, передавати його настрій через гаму кольорів, малювати
методом плямографії і пальчикового живопису. Розвивати інтерес до
самостійного експериментування, фантазування. Виховувати відчуття краси,
охайність.
Обладнання: туш чорного кольору, палітра, гуаш жовта і
червона, широкі пензлі, поролон, вода, трубочки для коктейлю, аркуші із
зображенням горизонту; репродукція картини І.Левітана «Золота осінь», музичний
запис з альбому «Пори року» П.Чайковського «Осіння пісня».
Хід заняття.
Осінь на узліссі
фарби розбавляла
Пензликом
легенько листя фарбувала.
Вже руда ліщина,
пожовтіли клени,
В пурпурі
осіннім тільки дуб зелений.
Утішає осінь :
«Не сумуй за літом!
Глянь, усі
діброви в золото одіто».
- Про яку пору року говориться у вірші?
-А як можна сказати про осінь: вона яка?
- Осінь чарівна пора. Здається, немов
веселий художник золотими, жовтими, оранжевими, коричневими, червоними фарбами
бризнув і на дерева, і на травичку, і на квіти. Яскрава і сумна краса осені
завжди хвилювала художників. А хто це – художник?
- Погляньте, як відомий художник Ісак Левітан зобразив на картині цю пору року.(розгляд
1 хв. Під музику П.Чайковського «Полювання»)
- Діти, що ви бачите на картині?
- Фарби яких кольорів використав художник, щоб передати
красу осені?
- Ви відчуваєте, що від цих жовтих і салатових листочків
нам стає тепліше? Чому? (бо це теплі кольори)
Розповідь за картиною: - Картину Ісака Левітана «Золота осінь»
вважають найкращою серед усіх творів живопису про осінню природу. Художник
оспівав радісну і величну у своєму урочистому спокої осінь, передав красу
рідного краю. Ось широка річка тихо несе похмуро-сині води між високих берегів.
Стрункі гордовиті берези милуються своїми білими стовбурами і пишним вбранням у
дзеркалі води. Там, у далині, багряним вогнищем запалав пишний кущ. Перед нами
розстелився килим пожовклої осінньої трави. Берези зліва і
червонувато-бронзові дуби справа немов
би розступилися, відкриваючи очам безкраї поля і луки. Вдалині видніються
жовтуваті ліси, а в просвіті між ними на високому пагорбі – селянські хати.
Небо синє, яскраве, вкрите пухкими білими хмаринками. Повітря прозоре і чисте.
Тихо в березовому гаї, не чути й найменшого шурхоту. Цей ясний прохолодний день
дає відчуття бадьорості і спокою, його краса захоплює і змушує ще раз
замислитися над тим, яка прекрасна рідна природа.
-А який настрій у вас викликає ця картина?
- Художник Левітан передав у картині радісний, піднесений
настрій. А я зараз пропоную вам уявити себе деревом і порухатися під музику. (
діти беруть листочки у руки і танцюють під музику П.Чайковського «Осіння
пісня»)
- Сумно чи весело було деревам? А чому сумно?
- Але давайте підійдемо до вікна і подивимось яка краса
на вулиці.
- Якого кольору листя на деревах?
- А з чого починає рости дерево?
- А що потрібно насінині, щоб вона стала рослиною? (вода,
повітря)
- Ми з вами вже вміємо малювати і квітку, і кущ, і
дерево. Давайте сьогодні я кожному подарую насінину, а ви за допомогою води і
повітря «виростите» рослину: кущ чи дерево. І щоб воно не було сумним –
одягнемо його у яскравий осінній наряд.
Діти малюють
під музичний супровід.
З готових
робіт робимо виставку. Розглядаємо, аналізуємо.
